- моволюбець
- —————————————————————————————моволю́бецьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
моволюбець
Смотреть что такое "моволюбець" в других словарях:
моволюбець — бця, ч., книжн. Той, хто любить мову (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
